Чому я вважаю гештальт-терапію одним з найгуманніших напрямків? Тому що вона не навішує ярлики, не виставляє діагнозів, не звинувачує клієнта. 

Загалом, в парадигмі гештальту з вами все окей! І з іншими також. Просто ви – свідомо чи ні – вибираєте такі способи контакту, які не працюють! Можливо, працювали колись раніше. Напевне, були єдино можливими і вірними в якийсь момент життя. Але зараз вони не ефективні…

Отож, повторю ще раз! Проблема не в вас. І не в іншому! А в способі взаємодії! 

Я знаю, що в це важко повірити. Нас з дитинства привчили, що хтось має бути винним, поганим, крайнім, врешті решт! І якщо є проблема, то причина або в мені, або в іншому. Або зі мною щось не так, і тоді себе потрібно виправляти, або з іншим – тоді хочеться змінити його. 

Чим же займається гештальт-терапія? По великому рахунку, налагодженням контакту (з іншими людьми, самим собою, і навіть з такими “субстанціями” як робота, гроші, життя і т.п.).

По ходу ми стаємо чутливіші до себе, заліковуємо старі рани (якщо потрібно), завершуємо недопрожиті моменти, повертаємо собі енергію, отримуємо новий досвід. 

В процесі терапії відбувається усвідомлення власних почуттів, потреб і пошук форм для їх
задоволення. Цьому допомагає налагодження прямих способів взаємодії зі світом. 

В наступному дописі я приведу приклад, щоб стало зрозуміліше, про що я.