Багатьом цікаво, як відбувається процес сертифікації на гештальт-терапевта! Напишу  кілька слів і закрию цю тему.

Отож, всі учасники групи, тренери, які нас вчили 5 років, та сертифікуючий тренер (приїжджає спеціально) сидять в колі. Терапевт працює на середині кола з клієнтом 20 хв. За цей час потрібно продемонструвати свій стиль і свою адекватність).

Клієнтом може вийти як учасник групи, так і не знайома людина, яка прийшла поспостерігати за цим дійством (сидять за межами кола).

Після демонстраційної сесії група дає емоційний зворотній зв’язок клієнту. Це займає кілька хвилин.

А далі – ще один хвилюючий момент – аналіз роботи, який відбувається в діалозі із сертифікуючим тренером. Такий тренер – людина, яка бачить тебе вперше, ви ніде раніше не пересікалися. І тут головне – показати своє терапевтичне мислення. Здатність розуміти більше про клієнта, ніж він розповів за 20 хв, прогнозувати подальшу роботу, виявити, що ще можна було зробити в сесії, що запитати і т.п.

Далі можна видихати і спостерігати за роботами колег. А результат – сертифіковано тебе чи ні – озвучується лише після того, як всі учасники “відстріляються”!

Отаке доволі хвилююче випробування! Як державний екзамен в ВУЗі. Тільки в дорослому віці проживається воно по-іншому, більш усвідомлено, чи що.

По великому рахунку, результати сертифікації не впливають на вже сформовану практику, кількість клієнтів чи якість роботи. Як психолог, я консультую давно. Як психотерапевт – теж кілька років. Ми починаємо практикувати, набиратися досвіду вже в процесі навчання, а не після його завершення.

Тому, сертифікація, по суті, яскрава фінальна точка в навчанні, прощання з групою, і щось типу ініціації – ритуалу, який “посвячує в гештальт-терапевти”!

Рада, що пройшла це випробування, ще раз дякую всім причетним і… запрошую в психотерапію !